Ізольовано стимуляція яєчників не підходить для тих випадків, коли ЕКЗ проводять внаслідок чоловічого фактору безпліддя. Така процедура рекомендується для:

• Жінок, у яких нема овуляції (ановуляція) або у яких овуляція відбувається нерегулярно (олігоовуляції);
• Жінок з ендометріозом від легкого до середнього ступеня тяжкості.

Що таке стимуляція яєчників?²

Стимуляція яєчників (відома також як контрольована оваріальна стимуляція, КОС) – це лікування безпліддя у жінок, під час якого яєчники стимулюються з метою отримання декількох яйцеклітин, з розрахунком на те, що одна з них буде достатньо зрілою для запліднення. Метою КОС є розвиток декількох фолікулів.

КОС відрізняється від індукції овуляції (ІО) тим, що протягом одного циклу стимулюється ріст декількох яйцеклітин, а не однієї, як під час ІО. Це робить зазначений спосіб більш ефективним.

Індукцію овуляції зазвичай проводять до того, як розглядають інші методики ДРТ.

Стимуляція овуляції часто використовується в циклах екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), внутрішньоматкової інсемінації (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ІКСІ).

КОС також можуть застосовувати у донорів яйцеклітин³.

Процедура оваріальної стимуляції

Стимуляція яєчників включає в себе три основних етапи⁴:

• Лікування гонадотропінами для стимуляції розвитку множинних фолікулів.
• Лікування із застосуванням агоністів або антагоністів для контролю циклу та запобігання передчасній овуляції.
• Запуск фінального дозрівання ооцитів із застосуванням тригерів овуляції за 36-38 годин до пункції яєчників³.

У жінок, що проходять стимуляцію яєчників, протягом лікування має проводитись ультразвуковий моніторинг³.

Які препарати використовуються?

Гонадотропіни (перший етап)

Гонадотропіни  – це гормони, які природним чином виробляються в організмі жінки. Зазвичай велика частина фолікулів кожного менструального циклу зазнає атрезії в перші кілька днів від його початку. Це пов’язано з тим, що рівні гонадотропінів – фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ) знижуються в ранню фолікулярну фазу¹.

Таким чином, щоб забезпечити зростання множинних фолікулів, використовують стимуляцію яєчників для підтримки зазначених концентрацій гонадотропінів. Ця діяльність спрямована на подолання зниження рівня ФСГ і ЛГ, що найчастіше виникає на ранньому етапі менструального циклу⁵.

Спеціаліст з лікування безпліддя зазвичай вибирає початкову дозу, ґрунтуючись на віці, індексі маси тіла (ІМТ) пацієнтки, соматичному анамнезі пацієнтки, рівнях гормонів і кількості антральних фолікулів (КАФ). КАФ визначається під час трансвагінального ультразвукового дослідження, що показує кількість і розмір фолікулів, наявних в обох яєчниках⁶.

Оскільки гонадотропіни чинять сильніший вплив, ніж, наприклад, кломіфену цитрат (при ІС), існує підвищений ризик виникнення¹:

• Синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) – стану, у якому розвивається надмірно велика кількість фолікулів. СГЯ зазвичай проявляється швидко, приблизно 2% жінок може звернутися за допомогою в стаціонар.
• Багатоплідної вагітності – народження двійнят може здаватися привабливим для деяких пар, проте існують серйозні ризики для здоров’я як матері, так і дітей.

Агоністи і антагоністи (другий етап)

До/під час лікування гонадотропінами у схемах використовуються інші групи лікарських препаратів для забезпечення настання овуляції в точно визначений час⁴. Зазначені препарати контролюють цикл стимуляції і попереджують небажане ендогенне спонтанне вироблення гормонів й утворену до моменту пункції фолікулів передчасну овуляцію¹.

Зазначені препарати можуть вводити у вигляді ін’єкції або у формі назального спрею⁴.

Тригер овуляції (третій етап)

Зазвичай, щоб відбулася овуляція, в організмі жінки підвищується рівень ЛГ в певний час менструального циклу. Однак у деяких жінок цей процес не відбувається або відбувається в недостатньому об’ємі². Таким жінкам необхідна ін’єкція ще одного гормону – хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ), щоб стимулювати фінальне дозрівання ооцитів/овуляцію на фінальному етапі стимуляції яєчників⁴.

Це дозволяє лікарю знати точний час овуляції, синхронізуючи з нею інші маніпуляції, такі як ІКСІ або забір яйцеклітин, підвищуючи шанс успішного запліднення.

Посилання:

1. *Американське товариство репродуктивної медицини (ASRM). Лікарські препарати, що стимулюють овуляцію. Керівництво для пацієнтів. 2016 р. Доступ за посиланням: http://www.reproductivefacts.org/globalassets/rf/news-and-publications/bookletsfact-sheets/english-fact-sheets-and-info-booklets/booklet_medications_for_inducing_ovulation.pdf. Доступ отримано: січень 2018 р.

2. Cohlen B. Розділ 12: Стимуляція овуляції порівнюючи з контрольованою оваріальною гіперстимуляцією. In: Стимуляція овуляції: Доказові рекомендації для щоденної практики. Під редакцією: Santbrink E and Laven J, 2016 р.

3. Національний інститут охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence, NICE). Проблеми з боку репродуктивної функції: оцінка та лікування: CG156. 2016. Доступ за посиланням: https://www.nice.org.uk/guidance/cg156. Доступ отримано: вересень 2016 р.

4. Gallos I et al. Cochrane Database Syst Rev 2017; 3: CD012586.

5. Balasch J and Fábregues f. Reprod Biomed Online 2003; 6 (4): 427-431./li>

6. Jungheim E et al. Semin Reprod Med 2015; 33 (2): 77-82.