Які методи вивчення репродуктивної системи застосовуються спочатку? 

Під час первинного звернення до гінеколога, спеціаліст може розпочати з простих та малоінвазивних досліджень:

• Загальне об’єктивне обстеження
• Визначення маси тіла
• Внутрішнє та зовнішнє гінекологічне обстеження
• Обстеження молочних залоз
• Скрінінгове обстеження шийки матки (мазок)
• Аналіз крові

Далі вас і/або вашого партнера можуть направити до репродуктолога при необхідності проведення додаткових досліджень.

Які методи досліджень використовують лікарі-репродуктологи?

Лікарі-репродуктологи проводять обстеження:

• Гормонального статусу
• Овуляторної функції
• Стану і функціонування матки і відсутності проблем із матковими трубами
• Товщини ендометрія і його здатності до імплантації ембріона

Хто проводить дослідження в репродуктивній клініці?

Дослідження репродуктивної функції проводить медичний персонал: медсестри, репродуктологи й ембріологи, які займаються більш складними типами лікування, такими як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).

Ви завжди можете запитати фахівців-репродуктологів про розподіл їх ролей в команді та зони відповідальності.

Звичайні і спеціалізовані методи дослідження репродуктивної функції у жінок

Попереднє обстеження^1,3

• Анамнез (історія хвороби) – вас будуть детально розпитувати про перенесені захворювання та особливості статевого життя. Якщо вам некомфортно обговорювати будь-що у присутності партнера, попросіть лікаря поговорити з вами наодинці.
• Об’єктивне обстеження – вам проведуть гінекологічне обстеження, щоб оцінити форму і розміри матки. Також буде проведене обстеження ваших молочних залоз, виміряна маса тіла та розраховано індекс маси тіла (ІМТ)
• Скрінінгове обстеження шийки матки (мазок) – вас можуть попросити надати інформацію про останнє скрінінгове обстеження шийки матки або може бути виконане нове обстеження. Це допомагає виключити шийковий фактор безпліддя, пов’язаний з інфекціями або наявністю атипових клітин в шийці матки.
• Скрінінгові аналізи крові та сечі – будуть проведені обстеження аналізів крові та сечі. Ви можете дізнатися про деталі аналізів у Центрі планування сім’ї та репродукції.
• Вивчення загального стану здоров’я – можуть бути проведені аналізи на краснуху, гепатит В і С, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Залежно від спадкового анамнезу також може бути проведено аналізи на захворювання та стани, які є найпоширенішими серед певних етнічних груп, такі як серповидноклітинна анемія або таласемія.

Регулярний контроль

• Аналіз крові та сечі на гормони – аналізи будуть проведені у визначені дні вашого менструального циклу з метою визначення рівнів гормонів, що регулюють і/або впливають на процеси овуляції². Вони допоможуть визначити наявність/відсутність овуляції^2,3, а також спрогнозувати реакцію яєчників на потенційні методи стимуляції.
• Базальна температура – упродовж менструального циклу також може проводитися вимірювання температури для визначення часу настання овуляції.

Додаткові методи дослідження репродуктивної функції

• Кількість антральних фолікул (КАФ) – для оцінки даного показника застосовується ультразвукове сканування з метою визначення кількості і розмірів фолікул, наявних у яєчниках.
• Гістеросальпінографія (ГСГ) – в такому дослідженні в порожнину матки вводиться контрастна речовина для визначення форми і розмірів матки і маткових труб, наявності/відсутності непрохідності маткових труб або кіст.
• Лапароскопія – дане дослідження передбачає введення у черевну порожнину ендоскопа із використанням анестезії. Це дозволить оцінити наявність спайок, новоутворень або ознак ендометріозу в області матки і маткових труб.

Посилання:

1. Національна служба охорони здоров’я. Infertility, Diagnosis. 2017. https://www.nhs.uk/conditions/infertility/diagnosis/#questions-your-doctor-may-ask. 2018.

2. Національний Інститут Охорони здоров’я та Вдосконалення медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence, NICE) Проблеми з боку репродуктивної функції: оцінка та лікування: CG 2016. https://www.nice.org.uk/guidance/cg156. 2016.

3. Manders M, et al. Cochrane Database Syst Rev 2015;(3):CD011345.

4. Gruijters M, et al. Mol Cell Endocrinol. 2003;211:85–90.

5. Khalaf Y. BMJ 2003;327(7415):610–613.