Кожна жінка народжується з певною кількістю яйцеклітин. І кожен цикл овуляції супроводжує втрата одразу кількох ооцитів, запас яких, на жаль, не відновлюється. Це означає, що з віком відбувається незворотне зниження оваріального резерву. Однак репродуктивний потенціал у жінок однакового віку може бути різним. Чи можна за допомогою аналізу визначити, яка приблизно кількість яйцеклітин у вас залишилася? Так, і для цього потрібно здати кров на АМГ. Рівень АМГ (антимюллерів гормон) вважається найкращим біохімічним маркером запасу яйцеклітин та раннім показником зниження функції яєчників ¹.

Коли слід зробити це обстеження? Які показники вважаються нормою, а які ні? І як зберегти свій оваріальний резерв? Про все це розповімо далі.

На сьогоднішній день не існує жодних ліків і методів збільшення кількості яйцеклітин, їхнього відновлення чи відтермінування менопаузи. Кількість ооцитів зменшується навіть тоді, коли жінка приймає комбіновані оральні контрацептиви (КОК), під час вагітності та в період годування груддю ¹. Свого піку в організмі жінки АМГ досягає на початку 20-річного віку ¹. Що нижчий оваріальний резерв, то складніше зачати малюка природним шляхом. Сьогодні все частіше жінки в ранньому віці (24–30 років) зіштовхуються з нетиповим діагнозом СВЯ (синдром виснаження яєчників). Найчастіше — це генетична схильність до раннього зниження резерву.

Коливання рівня АМГ протягом місяця не значні, тому аналіз можна робити в будь-який день циклу ².
Норма АМГ в жінки залежить від її віку.
Показники антимюллерового гормону ³:

• 0–1 нг/мл — норма для жінок після 40 років. Під час планування вагітності найімовірніше знадобиться донація ооцитів.
• 1–2 нг/мл — можливість вагітності не висока, бажано не відкладати візит до репродуктолога.
• 2–3 нг/мл — хороший оваріальний резерв.
• 3–4 нг/мл — дають чудові перспективи вагітності, мінімальний ризик гіперстимуляції при ЕКЗ. Зазвичай у жінок 27–35 років.
• 7–8 нг/мл — відмінний репродуктивний потенціал. Але в процесі лікування безпліддя з використанням ЕКЗ може виникнути синдром гіперстимуляції яєчників. Характерний для дівчат віком до 25 років.
• 10–11 нг/мл — може вказувати на наявність полікістозу (СПКЯ) або ановуляції.

Проте оцінку оваріального резерву не проводять за одним лише показником АМГ. Щоб зрозуміти причину зниження/збільшення рівня ооцитів, слід розглядати ситуацію в комплексі: показники інших гормонів (ФСГ, ЛГ, естрадіол), вагу, вік пацієнта та підрахунок видимих (антральних) фолікулів на УЗД ⁴.
За результатами УЗД:

• 16 і більше антральних фолікулів — високі шанси на зачаття;
• 12–15 — оптимальна кількість;
• до 8 — є можливість зниження оваріального резерву;
• до 4–6 — очевидно виражене зниження фертильності.
  Розглянемо приклад залежності рівня АМГ від віку пацієнтки. АМГ 2,3 нг/мл у віці 41 року менш перспективний для настання вагітності, ніж АМГ 1 нг/мл у віці 30 років. Чому? Тому що жінка в 41 хоч і може мати більше ооцитів, не всі вони будуть придатні для запліднення, а більше половини отриманих ембріонів — не пройдуть ПГД ¹. Часто рівень АМГ розглядають у комплексі з ФСГ, який відповідає за ріст, дозрівання та овуляцію фолікулів. Коли АМГ низький, але при цьому ФСГ в нормі, шанси на вагітність є.

Які зовнішні фактори сприяють зниженню АМГ ⁵:

1. операції на органах малого тазу, особливо на яєчниках (резекція кіст, видалення яєчника);
2. ендометріоз;
3. хіміотерапія при онкозахворюванні;
4. оральна контрацепція;
5. дефіцит вітаміну D;
6. сильні стреси;
7. надмірна вага або навпаки її різке зниження;
8. куріння, вживання алкоголю.

Коли потрібно звернутися до репродуктолога?

1. Скорочення менструального циклу.
2. Різке зниження АМГ за нормальної тривалості циклу.
3. Підвищення ФСГ (фолікулостимулювальний гормон), особливо після 35 років.

Якщо показники АМГ не в нормі, лікар може запропонувати 2 варіанти:
використовувати донорські ооцити;
спробувати здобути свої ембріони. Якщо вдається отримати ооцит, він запліднюється й ембріон розвивається — то за рік можна кріоконсервувати 4–6 ембріонів. Цього досить, щоб вагітність настала.

Буває, що для настання вагітності достатньо скоригувати гормональний фон, використовуючи правильно підібрані препарати. Тому якщо ви побачили у своїх результатах дослідження АМГ цифри, що не входять до референтних значень, не засмучуйтеся. Тільки лікар може оцінити загальний стан функції яєчників пацієнтки й правильно підібрати лікування.

Стівен Спілберг колись сказав: «Якщо одного прекрасного дня ти збираєшся створити щось велике, пам’ятай: один прекрасний день — це сьогодні!» Якщо є проблема, вона самостійно не вирішиться, треба діяти. Не відкладайте на тривале «потім» щастя материнства!

1.  The physiology and clinical utility of anti-Mullerian hormone in women
   Didier Dewailly et al. Hum Reprod Update. May-Jun 2014. Режим доступу: https://academic.oup.com/humupd/article/20/3/370/731356

2.  Anti-Müllerian hormone: a unique biochemical marker of gonadal development and fertility in humans. Ivana Zec et al. Biochem Med (Zagreb). 2011.
   Free article. Режим доступу: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22420235/

3.  Антимюллерів гормон. Авторка статті Воробей-Вихівська Віра. 12.02.2021 г. Режим доступу: https://bit.ly/3A3q7gg

4.  Anti-Müllerian Hormone Test. National Library of Medicine. Updated on 15 December 2020. Режим доступу: https://medlineplus.gov/lab-tests/anti-mullerian-hormone-test/

5.  Clinical application of serum anti-Müllerian hormone in women. Clin Exp Reprod Med. 2019 Jun; 46(2): 50–59. Published online 2019 Jun 1. So Ra Oh, Sun Yi Choe, and Yeon Jean Cho. Режим доступу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6572668/